nike blazer damskie nike blazer sklep moncler kurtka oakley praha ray ban praha abercrombie mikina polo ralph lauren praha hollister praha hollister mikina abercrombie praha michael kors kabelky hollister sk air jordan tenisky nike free 5.0 bayan nike free run bayan

герб Скадовська
герб города

Підписка на новини міст



Українські міста в Iнтернеті

Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика

Курсы валют
Курсы валют
Курсы валют



ПРО МІСТО       ПІДПРИЄМСТВА ТА БІЗНЕС
ГУМАНІТАРНА СФЕРА       СЕРВІС ТА ВІДПОЧИНОК
16-09-2009

Україну врятує... газета «Скадовськ»

Аналітична служба газети розробила проект порятунку України, економіка, фінанси і сільське господарство котрої нині знаходяться у глибокій кризі. Держава опинилась у міжнародній ізоляції. На часі – стрімкий обвал курсу гривні, небачений розмах корупційних форм управління, різке погіршення стосунків з Росією, перспектива енергетичної кризи і втрата тисяч робочих місць. Україну поділили по кишеням кілька сімейно-олігархічних кланів, ними присвоєно майже все національне багатство. На старті нових виборів політична еліта України якісно і структурно не змінилась, лозунги лишились вчорашні.

 Виходячи з цього, наша газета звертається до Президента України В.Ющенка, прем’єр-міністра Ю. Тимошенко і голови Верховної Ради В.Литвина з пропозицією:
  1. У цей критичний для держави час відмінити вибори кандидатів на посаду Президента і депутатів до Верховної Ради України. 
  2. Замість Кабінету Міністрів України і Верховної Ради сформувати Надзвичайну Колегію порятунку України з повноваженнями вищевказаних органів влади. 
  3. До роботи у Колегії на конкурсній основі запросити авторитетних зарубіжних економістів, фінансистів, банкірів, менеджерів та юристів (крім громадян України).
  4. Заохотити до роботи у Колег ії високою оплатою. Навіть півмільйонна щорічна зарплатня кожному з 150 членів Колегії у доларах США буде мізерною втратою для держави у порівнянні з тією, яку завдали і ще завдадуть народу наші співвітчизники. 
  5. Дистанціювати від державного керування всі нині діючі структури управління економікою і сільським господарством (крім гуманітарних (освітніх), правоохоронних та оборонних відомств).
  6. Місцеві органи самоврядування поставити у залежність від економічного стану регіонів і формувати заробітну плату чиновникам у процентах від місцевих бюджетів: чим гірше йдуть справи, тим менша зарплата. 
  7. Після виводу України із стану руйнації скликати конституц ійні збори і перезаснувати державу, вдосконаливши політичну систему і Конституцію. 

Аналітична служба газети «Скадовськ»

 От редакции:
 только на первый взгляд, предложение аналитической службы звучит невероятно, а для кого-то – абсурдно. Но обратимся к истории наших предков.

 В «Повести временных лет» (862 год) рассказывается о приглашении новгородцами и кривичами на княжение варяговнорманнов. «Земля наша велика и обильна, а наряда (порядка) в ней нет. Приходите княжить и владеть нами». На приглашение откликнулись три брата – Рюрик, Синеус и Трувор. После смерти Синеуса и Трувора власть перешла к Рюрику, который стал княжить в Новгороде. Дружинник Рюрика, Аскольд, отправившись на юг «в греки», захватил власть в Киеве. Но в 882 г. (после смерти Рюрика) новгородский князь Олег убил Аскольда и объединил под своей властью Киев и Новгород. Как бы там ни было, но благодаря «чужакам» из разрозненных княжеств возникла Киевская Русь.

 В 1697 году погрязшие в междоусобице поляки пришли к соглашению и позволили саксонскому курфюрсту Конти вступить в Польшу и короноваться, приняв католичество.

 А какие времена с восторгом вспоминают сегодня во Львове? После первого раздела Польши в 1772 Галиция и Волынь становятся частью Австровенгрии, а Львов – столицей королевства Галиции и Лодомерии, будучи при этом четвёртым по величине городом империи Габсбургов. При императоре Иосифе город Львов достиг небывалого расцвета. А что могло быть, если бы там правили украинские гетманы? Таких примеров в истории десятки. Так почему же иногда «чужаки» лучше?

 Ответ кроется в особенностях социальной психологии. При решении сложных вопросов, затрагивавших интересы всего общества в целом, «вечевой» порядок (в нашем случае Верховная Рада) был чреват серьезными конфликтами (сегодня конфликт между кланами, партиями, разобщенность взглядов населения Западной и Восточной Украины). Когда-то многое зависело от того, представитель какого племени (сегодня клана, партии)станет руководить «народным» собранием. С ростом объединения обстановка становилась все более взрывоопасной. В таких ситуациях предпочитали обращаться за помощью к иноплеменникам, решения которых в меньшей степени определялись интересами того или другого клана, а следовательно, были в равной степени удобны (или неудобны) всем участникам такого союза. Таким образом, приглашенные правители играли роль своеобразного третейского судьи, снимая напряженность в обществе. Приглашение правителей «из чужа» было распространено не только в домосковской Руси. В традиции этой скрыт выстраданный столетиями распрей смысл, сформулированный русским историком Сергеем Соловьевым. «Доморощенный князь неизбежно связан тесными узами с родным кланом, приведшим его к власти, и это часто приводило к междоусобицам. А «человек со стороны» свободен от групповых пристрастий и обязательств, в равной мере расположен ко всем».

 Получается, что приглашение руководства со стороны – идеальный выход из тупиковой ситуации. Ведь оно никогда не сможет захватить полную авторитарную власть, вынуждено будет прислушиваться к стране и к народу. Но главное – добросовестно трудиться, дорожа рабочими местами с очень хорошей зарплатой.

Юрий БОНДАРЕВ

[версія для друку]
[обговорити на форумі] [підписка на розсилку]
© Інститут Трансформації Суспільства 2007-2017
При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на цей сайт є обов'язковим.
Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів.
Наша адреса: Україна, 01034, Київ, а/с 297, тел.: (096) 521 0508, (050) 867 5802, (093) 328 6985, e-mail: editor@osp.com.ua
TyTa